обстежено територію Маслятинського ПНДВ, проведено обліки горицвіту

15.04.2019 року працівниками науково-дослідного відділу обстежено територію Маслятинського ПНДВ, проведено обліки горицвіту весняного на горах Страхова та Маслятин.

* * *

Горицвіт весняний (Adonis vernalis) — отруйна багаторічна рослина висотою 10—40 см. Може також використовуватися як лікарська рослина. Цвіте з ранньої весни до половини травня. Росте у степах, на степових схилах у лісостепу та степу, в Криму. Зрідка трапляється на степових схилах в Прикарпатті, Розточчі — Опіллі і на півдні Полісся.

Щодо назви рослини, особливо народної, то є дві думки: одні твердять — походить вона від слова «гора». Справді, найчастіше бачимо її на схилах крейдяних пагорбів («гора»); інші запевняють — від слова «горіти», бо здаля, весною, його квіти виглядають як яскраві вогники.

Рослина введена в офіційну медицину з народу ще знаменитим клініцистом Сергієм Петровичем Боткіним. Тепер ця рослина завоювала чи не всі фармакопеї Землі.

Народні назви пов’язані з яскравістю квітки та характером листя: горитьцвіт, горицвіт ярий, горицвіт жовтий, жовтоцвіт, жовтоцвіт весняний, заячий мак, купавник, польовий кріп, стародубка, чорногірка, пожарна квітка, сосенка, сосонка, терлич. Міжнародна латинська назва роду походить від імені міфічного юнака Адоніса, який відзначався надзвичайною красою. Видова назва у перекладі з латинської означає «весняний».

 

Горицвіт — декоративна і лікарська рослина — але отруйна.

Занесений до Червоної книги України.

 

 

 

 

 

Leave a Reply

Your email address will not be published.Required fields are marked *